У Лисичанську вандали пошкодили пам’ятник Героям-добровольцям

Поліція Лисичанська у Луганській області розшукує вандалів, які пошкодили пам’ятник загиблим в АТО добровольцям

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на начальницю відділу комунікації поліції Луганської області Тетяна Погукай у фейсбуці.

"До поліції Лисичанська о 22:40 (13 лютого, – "Н") надійшло повідомлення про те, що невідомі пошкодили пам'ятник Героям-добровольцям, який розташований на перехресті вулиць Червона та Жовтнева. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 297 КК України", – написала Погукай.

Поліцейські разом із працівниками СБУ проводять оперативно-розшукові заходи щодо встановлення зловмисників. Усіх, хто має будь-яку інформацію щодо осіб, причетних до скоєння злочину, просять телефонувати на лінію "102".

Пам'ятник Героям-добровольцям урочисто відкрили у Лисичанську 14 жовтня 2020 року.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.