Голова Держархівслужби Хромов: «Давайте разом поповнювати національний архівний фонд»

Анатолій Хромов закликає дарувати архівам історичні документи

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов особисто придбав на антикварних аукціонах та передав Державному архіву Одеської області шість артефактів.

Це документи 1902-1920 років про навчання Лідії Балаш в Одеському міському дівочому училищі. Ці свідоцтва, атестати, виписки з метрик та інші історичні документи за результами перевірки ніколи не належали до архівного фонду, але за рішенням Експертно-перевірної комісії архіву беззаперечно мають бути прийняти на державне зберігання та стати частиною культурного надбання українського народу!

"Друзі, давайте разом поповнювати національний архівний фонд! Врешті, набагато приємніше дарувати артефакти для суспільної користі та загального доступу, ніж тремтіти над ними в приватних зібраннях!" - написав Анатолій Хромов на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.