Зеленський відвідав виставку «Леся Українка: 150 імен»

Володимир Зеленський з дружиною оглянули виставку «Леся Українка: 150 імен», яка є частиною мистецького проекту, присвяченого 150-річчю видатної письменниці та громадської діячки

Про це йдеться на сайті Глави Держави.

Виставка розміщується у п'яти залах на трьох поверхах Українського дому в центрі Києва. 

Володимир та Олена Зеленські також ознайомилися з повним зібранням творів Лесі Українки, до якого увійшли її листи, невидані рукописи та чернетки.

"Це дуже цікавий і крутий проект. Леся Українка тут жива, непересічна особистість зі світоглядом, який був прогресивним для її покоління й залишається актуальним у наші часи. Думаю, що всі, хто відвідають цю виставку, отримають шанс поглянути на геніальну Лесю Українку, яку знають ще зі школи, з нової, незвичної точки зору та ще більше зацікавитися її творчістю. Леся Українка і сьогодні продовжує надихати багатьох авторів на нові творчі проекти... візьміть до уваги з поміткою "must visit" – отримаєте справжню естетичну насолоду.", – сказав Президент.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.