В Азербайджані видали драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»

У видавництві Державного центру перекладу Азербайджану вперше азербайджанською мовою видано драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки.

Про це повідомляє Український інститут книги.

 

"Книга вийшла за підтримки УІК в рамках програми підтримки перекладів "Translate Ukraine". Видання присвячене 150-річчю видатної української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Книга перекладена відомим азербайджанським поетом, перекладачем Саламом Сарваном. Це не перший його переклад українською.

Салам Сарван один з перекладачів Антології сучасної української поезії та автор передмови до цієї книги, що була видана у 2017 році Державним центром перекладу Азербайджану", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, книга буде розповсюджена у книгарнях та бібліотеках Азербайджану.

В УІК наголошують, що видання твору Лесі Українки є надзвичайно важливим кроком у популяризації класики української літератури у світі, зокрема, у тюркомовних країнах. Це важлива подія в розвитку українсько-азербайджанського літературного процесу.

Завдяки підтримці Українського інституту книги та реалізації проєкту Державним центром перекладу Азербайджану азербайджанський народ приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки.

Ця книга відкриє для азербайджанців чарівний і глибокий світ української міфології та народних звичаїв, вірувань, вони матимуть можливість більше пізнати культуру та самобутність українського народу.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.