В Азербайджані видали драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»

У видавництві Державного центру перекладу Азербайджану вперше азербайджанською мовою видано драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки.

Про це повідомляє Український інститут книги.

 

"Книга вийшла за підтримки УІК в рамках програми підтримки перекладів "Translate Ukraine". Видання присвячене 150-річчю видатної української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Книга перекладена відомим азербайджанським поетом, перекладачем Саламом Сарваном. Це не перший його переклад українською.

Салам Сарван один з перекладачів Антології сучасної української поезії та автор передмови до цієї книги, що була видана у 2017 році Державним центром перекладу Азербайджану", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, книга буде розповсюджена у книгарнях та бібліотеках Азербайджану.

В УІК наголошують, що видання твору Лесі Українки є надзвичайно важливим кроком у популяризації класики української літератури у світі, зокрема, у тюркомовних країнах. Це важлива подія в розвитку українсько-азербайджанського літературного процесу.

Завдяки підтримці Українського інституту книги та реалізації проєкту Державним центром перекладу Азербайджану азербайджанський народ приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки.

Ця книга відкриє для азербайджанців чарівний і глибокий світ української міфології та народних звичаїв, вірувань, вони матимуть можливість більше пізнати культуру та самобутність українського народу.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.