Держархів зарубіжної україніки презентував виставку до ювілею Лесі Українки

Центральний державний архів зарубіжної україніки із нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки презентував документальну онлайн-виставку «Незламна духом», документи якої пов’язані з діяльністю діаспори щодо постаті поетеси.

Про це йдеться в повідомленні ЦДАЗУ.

 

Виставка, переважна частина документів якої публікуються вперше, складається з двох розділів.

Перший розділ – "Постать Лесі Українки в літературній творчості зарубіжних українців". Він ілюструє віхи життя і творчість поетеси, до яких зверталися представники діаспори.

Другий розділ – "Вшанування пам'яті Лесі Українки українцями діаспори", присвячений відзначенню українцями за межами України пам'ятних дат, пов'язаних із життям та творчістю геніальної дочки України в різних куточках світу, зокрема в США, Канаді, Бразилії, Польщі…

Основу онлайн-виставки складають раніше невідомі загалу документи до десяти архівних фондів, а також бібліотечного фонду ЦДАЗУ. Хронологічно документами охоплено період 1923–1994 рр.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.