Держархів зарубіжної україніки презентував виставку до ювілею Лесі Українки

Центральний державний архів зарубіжної україніки із нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки презентував документальну онлайн-виставку «Незламна духом», документи якої пов’язані з діяльністю діаспори щодо постаті поетеси.

Про це йдеться в повідомленні ЦДАЗУ.

 

Виставка, переважна частина документів якої публікуються вперше, складається з двох розділів.

Перший розділ – "Постать Лесі Українки в літературній творчості зарубіжних українців". Він ілюструє віхи життя і творчість поетеси, до яких зверталися представники діаспори.

Другий розділ – "Вшанування пам'яті Лесі Українки українцями діаспори", присвячений відзначенню українцями за межами України пам'ятних дат, пов'язаних із життям та творчістю геніальної дочки України в різних куточках світу, зокрема в США, Канаді, Бразилії, Польщі…

Основу онлайн-виставки складають раніше невідомі загалу документи до десяти архівних фондів, а також бібліотечного фонду ЦДАЗУ. Хронологічно документами охоплено період 1923–1994 рр.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.