Освітяни діаспори підготували відеопроєкт про закордонні подорожі Лесі Українки. ВІДЕО

Спілка Українських Освітян діаспори підготувала свій подарунок з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки – відеопроєкт «Лесині листи здалеку» про подорожі поетеси та письменниці по закордонню.

Відеопроєкт Спілка Українських Освітян опублікувала на своєму Ютуб-каналі.

 

"Леся Українка багато подорожувала за кордоном. Що вразило Лесю в закордонні, що подобалось, що зацікавило? Що турбувало? Учні, учителі, батьки та друзі українських шкіл за кордоном спробували відчути це, перечитавши рядки її листів та поезій, а також подивитись на тогочасні країни свого перебування Лесиними очима...", – йдеться у підписі під відео.

У відеороботі взяли участь учні Української школи при церкві св.Марка австрійського міста Зальцбург, учасники Міжнародного пункту навчання української мови польського Ольштина. Німеччину представили учні Української школи "Сонце в долонях", Франкфурт-на-Майні і української суботньої школи, Мюнхен. У Болгарії до відео долучилися учасники Українсько-Болгарського товариства "Пловдив", у Швейцарії – учні української школи "Барвінок" у Базелі, в Італії – вихованці Української школи святого Марка у Венеції. Єгипет представили члени українського гуртка НЦ "Хабіба"у Дахабі, Грузію – учасниця Української школи при Асоціації українців Грузії у Тбілісі.

У відео, зокрема, йдеться про приїзд Лесі Українки на лікування до столиці Австрії. Показано меморіальну дошку поетесі на будинку у якому вона жила під час перебування у Відні.

Також ідеться про її перебування у Польщі (Варшави та Творки), яку Леся Українка відвідувала тричі. Про приїзд поетеси до німецького Берліна. Там, у будинку, де вона проживала, встановлена пам'ятна табличка.

Згадується поїздка Лесі Українки до болгарського міста Пловдив (тодішній Філіппополь), яке дуже їй сподобалося. А також Владая, де зараз на місці, де проживала поетеса, встановлено меморіальний знак.

Також висвітлюються поїздки Лесі Українки до Швейцарії – Цюриха та Женеви, до Італії – Генуї, Неаполя, Палермо, Венеції та Санремо. У Санремо на фасаді вілли Адріана, де вона прожила два роки, встановлена пам'ятна табличка.

У відео йдеться і про поїздку українки до міст Єгипту – Каїра, Александрії й Гелуана. У Александрійській бібліотеці встановлена пам'ятна дошка, присвячена Лесі.

Згадується поїздка Лесі Українки до грузинських міст Тбілісі, Телаві, Хоні, Кутаїсі, Поті та Батумі. У Тбілісі та Кутаїсі на честь поетеси названі вулиці. У Батумі та Сурамі встановлене погруддя Лесі Українки, у Телаві – пам'ятник.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.