Полтавська ОДА оголосила конкурс на пам’ятник Симону Петлюрі

Полтавська ОДА оголосила про початок Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника Симону Петлюрі

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Полтавської ОДА.

 

"Видатна постать Симона Петлюри заслуговує належного вшанування в рідному місті зі спорудженням пам'ятника. З метою задоволення ініціатив громадськості й відновлення історичної справедливості Полтавською обласною державною адміністрацією оголошено проведення Всеукраїнського відкритого архітектурно конкурсу на спорудження в м. Полтава пам'ятника Симону Петлюрі", - йдеться у повідомленні.

Умовами передбачено, що конкурсне проєктування триватиме до 25 квітня 2021 року. Проєкти подаються від 26-го до 29 квітня. Виставка з обговоренням конкурсних проєктів відбудеться з 3-го по 24 травня та з 31 травня до 26 червня 2021 року.

Підсумки конкурсу буде оголошено з 31 травня до 10 червня 2021 року.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням