"Арені Львів" пропонують присвоїти ім'я Степана Бандери

Депутати Львівської обласної ради планують звернулись до Кабінету міністрів України та Міністерства молоді та спорту України щодо присвоєння стадіону "Арена Львів" імені Степана Бандери.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Світлина ілюстративна 
фото: ultras.org.ua

Така ініціатива надійшла від фракції "Європейська солідарність" у Львівській обласні раді. Включення розгляду звернення до порядку денного підтримали 68 депутатів, не голосувало 7.

Нагадуємо, що Інститут національної пам'яті Польщі висловив офіційний протест щодо присвоєння міському стадіону в Тернополі імені командувача УПА Романа Шухевича.

Водночас, мер польського міста Замость заявив, що через рішення Тернопільської міської ради про присвоєння центральному стадіону імені Шухевича місто припиняє спільну з Тернополем реалізацію європейського гранту на майже 69 тис євро.

5 березня 2021 року сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення про присвоєння міському стадіону імені головного командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Згодом посол Ізраїлю в Україні засудив присвоєння стадіону у Тернополі імені Шухевича.

В українському МЗС у відповідь на заяву дипломата заявили, що збереження національної пам'яті українського народу залишається одним з пріоритетів державної політики України, і дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. "Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки", наголосив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.