"Арені Львів" пропонують присвоїти ім'я Степана Бандери

Депутати Львівської обласної ради планують звернулись до Кабінету міністрів України та Міністерства молоді та спорту України щодо присвоєння стадіону "Арена Львів" імені Степана Бандери.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Світлина ілюстративна 
фото: ultras.org.ua

Така ініціатива надійшла від фракції "Європейська солідарність" у Львівській обласні раді. Включення розгляду звернення до порядку денного підтримали 68 депутатів, не голосувало 7.

Нагадуємо, що Інститут національної пам'яті Польщі висловив офіційний протест щодо присвоєння міському стадіону в Тернополі імені командувача УПА Романа Шухевича.

Водночас, мер польського міста Замость заявив, що через рішення Тернопільської міської ради про присвоєння центральному стадіону імені Шухевича місто припиняє спільну з Тернополем реалізацію європейського гранту на майже 69 тис євро.

5 березня 2021 року сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення про присвоєння міському стадіону імені головного командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Згодом посол Ізраїлю в Україні засудив присвоєння стадіону у Тернополі імені Шухевича.

В українському МЗС у відповідь на заяву дипломата заявили, що збереження національної пам'яті українського народу залишається одним з пріоритетів державної політики України, і дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. "Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки", наголосив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.