Посольства в Австрії, Естонії та Литві провели марафон «Леся єднає світ!». ВІДЕО

Посольства України в Австрії, Естонії та Литві до 150-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Лесі Українки взяли участь у міжнародному дипломатично-науковому марафоні «Леся єднає світ!», до якого також долучилися науковці, студенти, працівники бібліотек та представники українських громад за кордоном.

Як передає Укрінформ, про це повідомили посольства країн.

 

Під час zoom-марафону Інна Савченко, голова Товариства української культури в Австрії ім. Лесі Українки "ТУКА", розповіла про австрійські сторінки життя видатної української поетеси та діяльність організації. Українська молодь Австрії виконала німецькою мовою вірш Лесі Українки "Contra spem spero!" (Без надії сподіваюсь!), а наймолодші українці заспівали фрагмент пісні на слова поетеси "Стояла я і слухала весну".

Учасників марафону привітав також генеральний секретар Paneuropabewegung Österreich Райнгард Клучек.

Від Естонії у заході взяла участь Голова Конгресу українців країни, віцеголова Світового конгресу українців Віра Коник.

Литву представила Голова Громади українців м. Вільнюс Наталія Шертвітєнє. Вона розповіла про сторінку життя поетеси, що пов'язує Лесю Українку з Литвою, та поінформувала про заходи, які проводяться українською громадою з метою вшанування пам'яті видатної доньки України на території Литовської Республіки.

Також у заході взяли участь Посол України в Австрії Олександр Щерба, Посол України в Естонії Мар'яна Беца та Посол України у Литовській Республіці Володимир Яценківський.

Захід було організоване Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин, Державним підприємством "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", за участі Посольства України в Грузії та Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.