Розпочалися зйомки телесеріалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»

Навколо розпаду Радянського Союзу існує чимало міфів та легенд. У документальному серіалі спробують розібратися — чи справді саме українці зруйнували колишню найбільшу східноєвропейську імперію

к повідомляє Суспільне, стартували зйомки нового документального серіалу "Колапс: як українці зруйнували імперію зла", який за сценарієм Суспільного мовника виробляє кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Стрічка вийде на телеекрани до 30-річчя незалежності України й розповість про розпад Радянського Союзу та роль українців у цьому процесі.

 

Автором сценарію серіалу є редактор дирекції телебачення Суспільного мовлення, письменник та історик Олександр Зінченко.

"Кілька років тому у Варшаві мене нагороджували премією за книжку "Година папуги". Усі 3,5 години церемонії нагородження переді мною сидів Станіслав Шушкевич. Він очолював Білорусь і разом із Кравчуком та Єльциним у грудні 1991 року виписав СРСР "свідоцтво про смерть" у Біловезькій Пущі.

Серед інших нагороджених я був наймолодшим, і по обличчях присутніх було ясно, що моя промова має бути дуже і дуже короткою. Моя "оскарівська промова" була дуже короткою. Я швидко подякував польською усім причетним і додав: "Користуючись із присутності тут пана президента Шушкевича, хотів би окремо подякувати саме йому: Спасибо, что розвалили СССР! Зала вибухнула сміхом.

Але Станіслав Станіславович потім підійшов і скромно сказав: "Я був на других ролях насправді. СРСР розвалили ви – українці та Кравчук!"" — розповідає Олександр Зінченко.

Олександр Зінченко зазначає, що настав час переосмислити історію руйнації та розпаду СРСР.

"Прийшов час відкрити й порівняти колись секретні документи, свідчення і спогади, перепрочитати й переосмислити цю історію. Можу точно пообіцяти, що кілька міфів буде зруйновано. Можу точно пообіцяти, що багато хто з наших глядачів уперше дізнається про деякі колись секретні факти. Можу точно пообіцяти, що деякі загальновідомі факти будуть повністю переоцінені", — додає автор і сценарист Олександр Зінченко.  

У перших зйомках взяли участь журналіст і письменник Віталій Портніков та письменниця й поетеса Оксана Забужко. Виробництвом телевізійного серіалу за сценарієм Суспільного мовника займається переможець мистецького конкурсу Суспільного кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Режисером став Сергій Лисенко, який знімав український історичний бойовик "Екс".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.