У Сімферополі тріснув пам'ятник Катерині II

В окупованому Криму, в Сімферополі, руйнується встановлений близько п'яти років тому пам'ятник російській імператриці Катерині II.

Про це повідомляє портал АРК.

 

"У Сімферополі помпезно встановлений пам'ятник імператриці Катерині II тріщить по швах", - йдеться в повідомленні.

За даними видання, в "адміністрації Сімферополя", коментуючи ситуацію з ушкодженим пам'ятником, повідомили, що про проблему знають і шукають шляхи її вирішення.

За словами окупаційних чиновників, "для обстеження монумента необхідні фахівці, щоб не завдати ще більшої шкоди".


Пам'ятник Катерині II було встановлено у Сімферополі 19 серпня 2016 року на "народні кошти", нагадує АРК. Повідомлялося, що на 10-метрову багатофігурну композицію вагою сім тонн зібрали 46 млн рублів (близько 17 млн грн).

Після встановлення пам'ятника з'ясувалося, що скульптори переплутали нагороди на бюстах російських завойовників, зображених навколо Катерини II.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.