УІНП запустив новий онлайн-ресурс «Архів усної історії». ВІДЕО

31 березня Український інститут національної пам’яті презентував онлайн-ресурс «Архів усної історії». Це перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю.

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Збір свідчень про різні події новітньої історії, зокрема Революцію гідності та сучасну російсько-українську війну, інститут розпочав навесні 2014 року. За сім років вдалося зібрати в архіві понад 1600 інтерв'ю різної тематики, в тому числі записів, здійснених іншими установами, організаціями та приватними дослідниками й переданих інституту для зберігання та оприлюднення.

Презентація ресурсу у зв'язку з карантинними обмеженнями відбулася онлайн на офіційній сторінці інституту у фейсбуці.

"Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим", – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Він також зауважив, що формат усноісторичних досліджень – це цікавий і плідний напрям, який варто промотувати, і висловив сподівання, що презентований архів підвищить застосування цієї методики істориками та обізнаність із нею суспільства.

Ініціатива саме онлайн-архіву усної історії з'явилася, коли стало зрозуміло: свідчень вдається фіксувати більше, ніж можливо оприлюднити в межах тематичних видавничих проєктів інституту, розповіла головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП та координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії Тетяна Привалко.

Наразі на ресурсі у вільному доступі представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

"Це резонансний проєкт, який розширить наші уявлення про нещодавні події та є прикладом продуманого, фахового, професійного підходу до цієї справи. З точки зору методології усної історії все витримано дуже якісно", – зазначила голова Української асоціації усної історії, професорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Гелінада Грінченко.

Вона також відзначила, що онлайн-ресурс приділяє увагу не лише тим, хто ділиться свідченнями, а й тим, хто їх фіксує, що важливо, адже інтерв'юери теж беруть участь у формуванні цих історій: "Ми вступили в епоху запису свідчень про події, які ще тривають і невідомо, коли закінчаться. У світовій практиці це називається усною історією кризових часів. Коли ми записуємо ці події, постаємо перед зовсім іншими викликами. І тут я наголошую на ролі інтерв'юера, який також переживає ці події".

"Вихід в онлайн – це великий крок і водночас велика відповідальність за те, як далі використовуватимуться зібрані спогади, – зазначила завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович. – Але як державна установа ми повинні це робити, щоб надати рівний доступ до матеріалу всім користувачам.

Звісно насамперед сподіваємося, що спогади з архіву опрацьовуватимуть науковці. Але онлайн-ресурс також розрахований на широкого читача, тому що ці спогади є свого роду кінематографічними історіями".


Наразі партнерами Українського інституту у створенні та наповненні онлайн-архіву усної історії є Фонд збереження історії Майдану, Національний музей Революції гідності, Архів національної пам'яті, Українська асоціація усної історії, Центр досліджень визвольного руху, Центр усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відвідати Архів можна за посиланням.

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.