УІНП запустив новий онлайн-ресурс «Архів усної історії». ВІДЕО

31 березня Український інститут національної пам’яті презентував онлайн-ресурс «Архів усної історії». Це перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю.

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Збір свідчень про різні події новітньої історії, зокрема Революцію гідності та сучасну російсько-українську війну, інститут розпочав навесні 2014 року. За сім років вдалося зібрати в архіві понад 1600 інтерв'ю різної тематики, в тому числі записів, здійснених іншими установами, організаціями та приватними дослідниками й переданих інституту для зберігання та оприлюднення.

Презентація ресурсу у зв'язку з карантинними обмеженнями відбулася онлайн на офіційній сторінці інституту у фейсбуці.

"Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим", – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Він також зауважив, що формат усноісторичних досліджень – це цікавий і плідний напрям, який варто промотувати, і висловив сподівання, що презентований архів підвищить застосування цієї методики істориками та обізнаність із нею суспільства.

Ініціатива саме онлайн-архіву усної історії з'явилася, коли стало зрозуміло: свідчень вдається фіксувати більше, ніж можливо оприлюднити в межах тематичних видавничих проєктів інституту, розповіла головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП та координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії Тетяна Привалко.

Наразі на ресурсі у вільному доступі представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

"Це резонансний проєкт, який розширить наші уявлення про нещодавні події та є прикладом продуманого, фахового, професійного підходу до цієї справи. З точки зору методології усної історії все витримано дуже якісно", – зазначила голова Української асоціації усної історії, професорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Гелінада Грінченко.

Вона також відзначила, що онлайн-ресурс приділяє увагу не лише тим, хто ділиться свідченнями, а й тим, хто їх фіксує, що важливо, адже інтерв'юери теж беруть участь у формуванні цих історій: "Ми вступили в епоху запису свідчень про події, які ще тривають і невідомо, коли закінчаться. У світовій практиці це називається усною історією кризових часів. Коли ми записуємо ці події, постаємо перед зовсім іншими викликами. І тут я наголошую на ролі інтерв'юера, який також переживає ці події".

"Вихід в онлайн – це великий крок і водночас велика відповідальність за те, як далі використовуватимуться зібрані спогади, – зазначила завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович. – Але як державна установа ми повинні це робити, щоб надати рівний доступ до матеріалу всім користувачам.

Звісно насамперед сподіваємося, що спогади з архіву опрацьовуватимуть науковці. Але онлайн-ресурс також розрахований на широкого читача, тому що ці спогади є свого роду кінематографічними історіями".


Наразі партнерами Українського інституту у створенні та наповненні онлайн-архіву усної історії є Фонд збереження історії Майдану, Національний музей Революції гідності, Архів національної пам'яті, Українська асоціація усної історії, Центр досліджень визвольного руху, Центр усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відвідати Архів можна за посиланням.

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!