Археологи знайшли на віллі в Іспанії давньоримський сейф

Археологи виявили в римській віллі в центральній частині Іспанії сейф, який датується IV століттям нашої ери. Артефакт являє собою дерев'яну скриню з бронзовим облицюванням і залізними шипами.

Про це пише zn.ua з посиланням на The History blog.

Сейфи, відомі як арка феррата, використовували для зберігання цінних речей: прикрас, монет, текстилю та важливих документів в римських приватних будинках і установах. Оскільки сейфи були виконані з дерева, до нашого часу збереглося всього чотири відомих зразка. Три сейфи збереглися після виверження Везувію в 79 році нашої ери, а єдина арка феррата, знайдена на території Іспанії, була виявлена в Арагоні.

Віллу, на якій знайшли сейф, назвали Каса-дель-Мітрео, оскільки поруч знаходився храм Мітри. Віллу побудували в кінці І - на початку ІІ століття, а наступні століття її розширювали і перебудовували. Вона розташовувалася за межами римського міста Емеріта-Августа.

Чим займався господар вілли, невідомо. Але вчені вважають, що це була заможна родина, оскільки вілла складалася з 15 кімнат, які включали в себе ванну і кухню, а також чотирьох додаткових приміщень. Дослідники припускають, що сім'я могла бути пов'язана з торгівлею, а чотири додаткових кімнати використовували для продажу товарів.

На другому поверсі будівлі розташовувалися ще дві кімнати, одна з яких обрушилася в результаті пожежі, причини якої невідомі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.