Каталонія помилує тисячу відьом

Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про помилування до тисячі людей, більшість із яких жінки, яких засудили за чаклунство в регіоні 400 років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

Президент уряду Каталонії Пере Арагонес назвав полювання на відьом "узаконеним феміцидом". Іспанські історики встановили, що Каталонія була одним із перших регіонів Європи, де почали полювати на відьом.

За словами Пау Кастель, професора сучасної історії Барселонського університету, відьом часто звинувачували в раптових смертях дітей або стихійних лихах і неврожаях. Підозрюваними переважно були практикуючі традиційну медицину або незалежні жінки.

Деякі каталонські села наймали своїх мисливців за відьмами. Однією з таких була Джоан Казабрухас у селі Саллент, чиї звинувачення призвели до повішення 33 жінок. Коли згодом інквізиція виявила, що більшість жінок були невинними, Казабрухас спалили. На відміну від решти Європи, відьом у Каталонії частіше вішали, а не спалювали на багатті — можливо, це було дешевше і не потребувало дров.

Найбільш сумнозвісний судовий процес в Іспанії за звинуваченням у чаклунстві відбувся в селі Сугаррамурді в Наваррі — стверджувалося, що чоловіки та жінки, зокрема священники, займалися чаклунством у великій печері.

До аналогічних кроків із помилування відьом вже вдалися в Шотландії, Швейцарії та Норвегії — після того, як понад 100 європейських істориків підписали маніфест під назвою "Вони не були відьмами, вони були жінками". Між 1580 та 1630 роками близько 50 тисяч людей по всій Європі засудили до страти за "чаклунство", приблизно 80% з них становили жінки.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".