Каталонія помилує тисячу відьом

Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про помилування до тисячі людей, більшість із яких жінки, яких засудили за чаклунство в регіоні 400 років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

Президент уряду Каталонії Пере Арагонес назвав полювання на відьом "узаконеним феміцидом". Іспанські історики встановили, що Каталонія була одним із перших регіонів Європи, де почали полювати на відьом.

За словами Пау Кастель, професора сучасної історії Барселонського університету, відьом часто звинувачували в раптових смертях дітей або стихійних лихах і неврожаях. Підозрюваними переважно були практикуючі традиційну медицину або незалежні жінки.

Деякі каталонські села наймали своїх мисливців за відьмами. Однією з таких була Джоан Казабрухас у селі Саллент, чиї звинувачення призвели до повішення 33 жінок. Коли згодом інквізиція виявила, що більшість жінок були невинними, Казабрухас спалили. На відміну від решти Європи, відьом у Каталонії частіше вішали, а не спалювали на багатті — можливо, це було дешевше і не потребувало дров.

Найбільш сумнозвісний судовий процес в Іспанії за звинуваченням у чаклунстві відбувся в селі Сугаррамурді в Наваррі — стверджувалося, що чоловіки та жінки, зокрема священники, займалися чаклунством у великій печері.

До аналогічних кроків із помилування відьом вже вдалися в Шотландії, Швейцарії та Норвегії — після того, як понад 100 європейських істориків підписали маніфест під назвою "Вони не були відьмами, вони були жінками". Між 1580 та 1630 роками близько 50 тисяч людей по всій Європі засудили до страти за "чаклунство", приблизно 80% з них становили жінки.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.