Каталонія помилує тисячу відьом

Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про помилування до тисячі людей, більшість із яких жінки, яких засудили за чаклунство в регіоні 400 років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

Президент уряду Каталонії Пере Арагонес назвав полювання на відьом "узаконеним феміцидом". Іспанські історики встановили, що Каталонія була одним із перших регіонів Європи, де почали полювати на відьом.

За словами Пау Кастель, професора сучасної історії Барселонського університету, відьом часто звинувачували в раптових смертях дітей або стихійних лихах і неврожаях. Підозрюваними переважно були практикуючі традиційну медицину або незалежні жінки.

Деякі каталонські села наймали своїх мисливців за відьмами. Однією з таких була Джоан Казабрухас у селі Саллент, чиї звинувачення призвели до повішення 33 жінок. Коли згодом інквізиція виявила, що більшість жінок були невинними, Казабрухас спалили. На відміну від решти Європи, відьом у Каталонії частіше вішали, а не спалювали на багатті — можливо, це було дешевше і не потребувало дров.

Найбільш сумнозвісний судовий процес в Іспанії за звинуваченням у чаклунстві відбувся в селі Сугаррамурді в Наваррі — стверджувалося, що чоловіки та жінки, зокрема священники, займалися чаклунством у великій печері.

До аналогічних кроків із помилування відьом вже вдалися в Шотландії, Швейцарії та Норвегії — після того, як понад 100 європейських істориків підписали маніфест під назвою "Вони не були відьмами, вони були жінками". Між 1580 та 1630 роками близько 50 тисяч людей по всій Європі засудили до страти за "чаклунство", приблизно 80% з них становили жінки.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.