Каталонія помилує тисячу відьом

Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про помилування до тисячі людей, більшість із яких жінки, яких засудили за чаклунство в регіоні 400 років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 

Президент уряду Каталонії Пере Арагонес назвав полювання на відьом "узаконеним феміцидом". Іспанські історики встановили, що Каталонія була одним із перших регіонів Європи, де почали полювати на відьом.

За словами Пау Кастель, професора сучасної історії Барселонського університету, відьом часто звинувачували в раптових смертях дітей або стихійних лихах і неврожаях. Підозрюваними переважно були практикуючі традиційну медицину або незалежні жінки.

Деякі каталонські села наймали своїх мисливців за відьмами. Однією з таких була Джоан Казабрухас у селі Саллент, чиї звинувачення призвели до повішення 33 жінок. Коли згодом інквізиція виявила, що більшість жінок були невинними, Казабрухас спалили. На відміну від решти Європи, відьом у Каталонії частіше вішали, а не спалювали на багатті — можливо, це було дешевше і не потребувало дров.

Найбільш сумнозвісний судовий процес в Іспанії за звинуваченням у чаклунстві відбувся в селі Сугаррамурді в Наваррі — стверджувалося, що чоловіки та жінки, зокрема священники, займалися чаклунством у великій печері.

До аналогічних кроків із помилування відьом вже вдалися в Шотландії, Швейцарії та Норвегії — після того, як понад 100 європейських істориків підписали маніфест під назвою "Вони не були відьмами, вони були жінками". Між 1580 та 1630 роками близько 50 тисяч людей по всій Європі засудили до страти за "чаклунство", приблизно 80% з них становили жінки.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".