СУМівці вшанували чотири українські могили на цвинтарях у Мадриді

Активісти Спілки української молоді в Іспанії у рамках розпочатої 2021 року акції «Вшануй могили на чужині» вшанувати чотири українські могили на мадридських цвинтарях Ля Альмудена та Ля Паз, а саме Теодора Барабаша, Дмитра Бучинського, Нестора Романюка та Ярослава Тріски

Як передає Укрінформ, про це Спілка української молоді в Королівстві Іспанія повідомила у Фейсбуці.

 

Ціль акції "Вшануй могили на чужині" – привернути увагу молоді до українських поховань за кордоном, зокрема в Іспанії. Прийти першого листопада на цвинтар, помолитись, покласти квіти. Виробити серед молодого покоління розуміння поваги, пам'яті, пошани, клопотання про предків, історію. Збереження українських слідів на чужині.

"До акції долучилися громадські діячі Мадриду Юрій Чопик і Мирослава Кавацюк. Також прийшли доньки похованих – Соня Барабаш і Тамара Бучинська. На емоціях родички подякували за проявлену ініціативу. В теплій та компанійській розмові доньки розповіли про деякі моменти з життя своїх татів, адже вони були великими громадськими діячами свого часу, що прославляли Україну та вболівали за її майбутнє", – йдеться в дописі.

У СУМ в Іспанії додали, що цьогоріч акцію розпочали старші дружинники. На наступний та подальші роки долучатиметься молодь. Також в планах відшукати й інші українські поховання в Іспанії. Тож, залучаємо всіх до цієї акції, яка наразі полягає в зборі інформації та підготовці до наступного року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".