МОН змусило видавництво повернути Крим Україні у підручнику історії

Міністерство освіти і науки та Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" змусили видавництво "Грамота" переробити умовну позначку України без Криму у підручниках історії для 9-10 класів.

Про це пише Суспільне, яке отримало відповідь на запит від МОН.

 

Міністерство назвало помилку "прикрою".

"Щодо невідповідного зображення мапи України у позначках інформуємо, що ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" вжито відповідних заходів реагування. На вимогу Інституту видавництво "Грамота" переробило згадану умовну позначку й підготувало заміну електронних варіантів підручників для розміщення в електронній бібліотеці Інституту", — розповіли у МОН.

Видавництво "Грамота" підготувало також відповідну правку для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень для вклейки будуть надруковані відповідно до накладів підручників 9 і 10 класів і розіслані до департаментів (управлінь) освіти та науки обласних, Київської міської державної адміністрацій для вклейки/заклеювання на відповідних сторінках в обох підручниках у закладах освіти.

"Наші установи завжди відкриті для обговорення й спілкування щодо підготовки навчальної літератури із суспільством, громадськими організаціями, державними установами й готові вчасно інформувати їх щодо подій в освітянському просторі України", — запевнили у МОН.

Нагадаємо, йдеться про підручник "Історія України. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту)" 2018 року  авторства О.Струкевича та підручник для 9 класу того ж автора, виданий у 2017 році. Відсутність Криму на картах помітили лише у 2021 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.