МОН змусило видавництво повернути Крим Україні у підручнику історії

Міністерство освіти і науки та Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" змусили видавництво "Грамота" переробити умовну позначку України без Криму у підручниках історії для 9-10 класів.

Про це пише Суспільне, яке отримало відповідь на запит від МОН.

 

Міністерство назвало помилку "прикрою".

"Щодо невідповідного зображення мапи України у позначках інформуємо, що ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" вжито відповідних заходів реагування. На вимогу Інституту видавництво "Грамота" переробило згадану умовну позначку й підготувало заміну електронних варіантів підручників для розміщення в електронній бібліотеці Інституту", — розповіли у МОН.

Видавництво "Грамота" підготувало також відповідну правку для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень для вклейки будуть надруковані відповідно до накладів підручників 9 і 10 класів і розіслані до департаментів (управлінь) освіти та науки обласних, Київської міської державної адміністрацій для вклейки/заклеювання на відповідних сторінках в обох підручниках у закладах освіти.

"Наші установи завжди відкриті для обговорення й спілкування щодо підготовки навчальної літератури із суспільством, громадськими організаціями, державними установами й готові вчасно інформувати їх щодо подій в освітянському просторі України", — запевнили у МОН.

Нагадаємо, йдеться про підручник "Історія України. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту)" 2018 року  авторства О.Струкевича та підручник для 9 класу того ж автора, виданий у 2017 році. Відсутність Криму на картах помітили лише у 2021 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.