У Львові презентують черговий "антитабачниківський" підручник

У Львові в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться презентація нового видання посібника з історії України для учнів 10-11 класів.

Ця книга є "альтернативною до сучасного табачнівського підручника історії України", за яким навчаються у школах, повідомляють організатори заходу.

У презентації візьмуть участь:

Юрій Михальчишин – співавтор посібника, кандидат політичних наук, народний депутат України (ВО "Свобода");

Олег Фешовець – видавець посібника, директор видавництва "Астролябія", кандидат філософських наук.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце заходу: 30 жовтня 2013 року о 16:00 у конференц-залі Львівського палацу мистецтв (вул. Коперника, 17).

Під час зустрічі відбудеться дискусія на теми:

- Чи шкільний підручник може стати інструментом вироблення колективної пам’яті та формування ідентичності?

- Чи потрібно переписувати історію?

- Як будувати свої відносини із учорашніми ворогами?

- Наскільки критичним повинен бути історик щодо національної пам’яті?

- На основі чого нація повинна будувати свої цивілізаційні парадигми?

- Історія України у Європі чи історія європейської України? Чи потрібно у глобалізованому світі акцентувати на досвіді національної пам’яті?  

- Історія України чи історія українців? Де місце історичної пам'яті національних меншин?

- Чого вчить історія? Чи вивчення минулого має прикладну функцію?

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти направило в головні управління освіти лист, у якому забороняє використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Альтернативним же підручником зацікавилися зацікавилися у прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також інші матеріали за темами "Освіта" і "Табачник"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.