У Львові презентують черговий "антитабачниківський" підручник

У Львові в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться презентація нового видання посібника з історії України для учнів 10-11 класів.

Ця книга є "альтернативною до сучасного табачнівського підручника історії України", за яким навчаються у школах, повідомляють організатори заходу.

У презентації візьмуть участь:

Юрій Михальчишин – співавтор посібника, кандидат політичних наук, народний депутат України (ВО "Свобода");

Олег Фешовець – видавець посібника, директор видавництва "Астролябія", кандидат філософських наук.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце заходу: 30 жовтня 2013 року о 16:00 у конференц-залі Львівського палацу мистецтв (вул. Коперника, 17).

Під час зустрічі відбудеться дискусія на теми:

- Чи шкільний підручник може стати інструментом вироблення колективної пам’яті та формування ідентичності?

- Чи потрібно переписувати історію?

- Як будувати свої відносини із учорашніми ворогами?

- Наскільки критичним повинен бути історик щодо національної пам’яті?

- На основі чого нація повинна будувати свої цивілізаційні парадигми?

- Історія України у Європі чи історія європейської України? Чи потрібно у глобалізованому світі акцентувати на досвіді національної пам’яті?  

- Історія України чи історія українців? Де місце історичної пам'яті національних меншин?

- Чого вчить історія? Чи вивчення минулого має прикладну функцію?

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти направило в головні управління освіти лист, у якому забороняє використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Альтернативним же підручником зацікавилися зацікавилися у прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також інші матеріали за темами "Освіта" і "Табачник"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.