Спецпроект

В РОСІЇ ВИДАДУТЬ СВОЮ ВЕРСІЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

В середині наступного року може бути видана російська версія історії України, заявив директор Інституту загальної історії РАН, академік Олександр Чубар'ян.

"Мої колеги з Інституту історії висловили бажання видати нашу версію історії України. Зараз рукопис готовий. До середини наступного року книжку буде видано. Потрібно ще експертизу провести", - сказав Чубар'ян "Інтерфаксу" у Москві у четвер.

Він повідомив, що його колеги давно співпрацюють із українськими істориками.

"Раніше були видані "Нариси історії Росії", написані нашими колегами й перекладені на українську мову. Потім "Нариси історії України" були переведені на російську і видані в нас. Тепер ми вирішили створити таку книгу. Я її не читав, однак не думаю, що щодо неї будуть скандали. Зрештою, можна давати різні точки зору на одне питання", - сказав Чубар'ян.

Він зауважив, що розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

Чубар'ян також повідомив, що зараз ведеться активна робота зі створення російсько-українського навчального посібника для вчителів історії.

"Учора ми обговорювали з українськими колегами можливі схеми. Ми готові запропонувати 25 тем, вони підготували близько 20. Досить важко було підібрати теми, поки ми намітили перший модуль - "Повсякденне життя Росії й України у XX столітті". Він включатиме культуру, науку, освіту. Але поки ця тема не затверджена", - підкреслив вчений, додавши, що покищо немає домовленості про те, "у якому обсязі буде книга, як її писати".

Напередодні про ідею спільно підручника розповідав міністр освіти Дмитро Табачник.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.