На ВДНГ покажуть виставку, де можна буде віртуально потрапити до Чорнобиля

До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ відкриють виставку «Чорнобиль. Подорож».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Мультимедійна виставка "Чорнобиль. Подорож" складається із 7 смислових блоків — від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про саму аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов'язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля, його майбутнього", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть побачити у павільйоні ВДНГ №1 архівні світлини та відеоматеріали, роботи світових митців, а також знаменитої української художниці Марії Примаченко, що присвячені Чорнобилю.

Гості виставки зможуть віртуально потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки сучасним VR-технологіям, подивитися, як четвертий енергоблок накривали "Новим сучасним конфайнментом", і як життя поступово, крок за кроком повертається до зони відчуження. Завершує проєкт відео зіркової групи Pink Floyd Marooned, зняте в Прип'яті.

На виставці можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов'язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення проєкту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам'ять та рефлексії про чорнобильську аварію.

Як повідомляється, 26 квітня відбудеться попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента та преси.

Для відвідувачів виставка "Чорнобиль. Подорож" буде відкрита після скасування жорсткого карантину. Вхід на виставку безкоштовний з дотриманням усіх заходів безпеки, рекомендованих МОЗ.

Проєкт створений з ініціативи Офісу Президента Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України разом із ДАЗВ за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. Концепцію та реалізацію проєкту довірили агенції Gres Todorchuk, куратором став Павло Гудімов, архітектором – Слава Балбек, науковим керівником – Олег Насвіт.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.