Виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрилася для всіх охочих

У Києві на ВДНГ мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрита для всіх охочих.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Фейсбуці.

 

"Нещодавно розповідав про виставку "Чорнобиль. Подорож", що організована в Києві за підтримки МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня. І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії, не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів.

За словами міністра, виставка дасть змогу зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки, усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.

Ткаченко додав, що проходячи повз об'єкти експозиції, можна буде: переглянути архівні світлини та відеоматеріали; дізнатися спогади ліквідаторів та очевидців; зрозуміти вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко; у віртуальному режимі "відвідати" Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.

"Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити. "Ефект присутності" буде забезпечено. Закриття мультимедійної виставки 15 липня. Не гайте часу", - написав міністр.


Як повідомлялося, до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ підготували виставку "Чорнобиль. Подорож".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.