Виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрилася для всіх охочих

У Києві на ВДНГ мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» вже відкрита для всіх охочих.

Про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Фейсбуці.

 

"Нещодавно розповідав про виставку "Чорнобиль. Подорож", що організована в Києві за підтримки МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня. І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії, не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів.

За словами міністра, виставка дасть змогу зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки, усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.

Ткаченко додав, що проходячи повз об'єкти експозиції, можна буде: переглянути архівні світлини та відеоматеріали; дізнатися спогади ліквідаторів та очевидців; зрозуміти вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко; у віртуальному режимі "відвідати" Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.

"Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити. "Ефект присутності" буде забезпечено. Закриття мультимедійної виставки 15 липня. Не гайте часу", - написав міністр.


Як повідомлялося, до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи у павільйоні ВДНГ підготували виставку "Чорнобиль. Подорож".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.