Проспекту Бандери бути. Апеляційний суд визнав законним перейменування

У четвер, 22 квітня, Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційні скарги Українського інституту національної пам’яті, Київської міської ради, Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та підтвердив законність перейменування низки вулиць Києва.

 

Як повідомляє УІНП, йдеться про перейменовані рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559:

вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі,

вулицю Кутузова на Генерала Алмазова,

вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка,

провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі),

проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Ми послідовно наголошуємо, що рішення Київської міської ради щодо цього перейменування було законним та було прийнято із дотриманням необхідних процедур громадського обговорення. Воно мало на меті увічнити пам'ять про ряд історичних постатей, в тому числі тих, які визнані Законом борцями за незалежність України.

Окремо хотів би наголосити, що діалог щодо складних тем минулого має базуватися на глибокому вивченню історії нашої країни та відбуватися у академічному чи іншому цивілізованому форматі, а не постійно підмінятися політичними чи ідеологічними спекуляціями", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Інтереси Українського інституту національної пам'яті в адміністративному провадженні представляв адвокат В`ячеслав Якубенко. Повний текст судового рішення невдовзі буде опублікований на Єдиному державному реєстрі судових рішень.


Нагадуємо, що 28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення у адміністративній справі № 826/17079/16 за позовом громадської спілки "Громадський контроль та порядок" про скасування рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві", яким депутати перейменували п'ять топонімів міста Києва.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.