АНОНС: лекція "Геноцид ромів на Волині: події та пам’ять про них на узбіччі «великих історій»"

Історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам’ятати

"Що таке кілька сотень жертв на тлі інших кількох сотень тисяч жертв"? Часто така сумна логіка слугує відповіддю на запитання: навіщо пам'ятати про масову загибель меншини, яка була майже невидимою та ледве становила один відсоток від населення? Події на Волині у період Другої світової війни нагадували "війну всіх проти всіх", але наша колективна пам'ять схильна зберігати та оперувати хіба що найбільш масштабними та важливими для нас.
 
Проте з-поміж сотень тисяч облич різних груп жертв є ті, які нам нині нагадують: без пам'яті про нас ваше знання про пекло тих часів не буде повним. Фахові історики це розуміють: як світ кожної людини є унікальним, так і доля кожної спільноти, особливо її трагічні сторінки, здатна принести нам нині особливий досвід. Якщо, звісно, ми захочемо його засвоїти.
Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях "великих історій" – насправді важлива, аби її пам'ятати, говоритимемо з істориком Михайлом Тяглим, науковим співробітником Українського центру вивчення історії Голокосту та провідним дослідником ромського питання в історії Другої світової війни в Україні.
Лекція відбудеться 29 квітня о 18:00 у м. Луцьк з онлайн трансляцією на fb-сторінку ГО "Мнемоніка". В зв'язку з карантинними обмеженнями, будь ласка, реєструйтеся за лінком: https://forms.gle/WAnMLNX1BVVh7MDw7. Напередодні лекції ми повідомимо зареєстрованих учасників про місце заходу.
***
Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.
Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.