АНОНС: лекція "Геноцид ромів на Волині: події та пам’ять про них на узбіччі «великих історій»"

Історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам’ятати

"Що таке кілька сотень жертв на тлі інших кількох сотень тисяч жертв"? Часто така сумна логіка слугує відповіддю на запитання: навіщо пам'ятати про масову загибель меншини, яка була майже невидимою та ледве становила один відсоток від населення? Події на Волині у період Другої світової війни нагадували "війну всіх проти всіх", але наша колективна пам'ять схильна зберігати та оперувати хіба що найбільш масштабними та важливими для нас.
 
Проте з-поміж сотень тисяч облич різних груп жертв є ті, які нам нині нагадують: без пам'яті про нас ваше знання про пекло тих часів не буде повним. Фахові історики це розуміють: як світ кожної людини є унікальним, так і доля кожної спільноти, особливо її трагічні сторінки, здатна принести нам нині особливий досвід. Якщо, звісно, ми захочемо його засвоїти.
Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях "великих історій" – насправді важлива, аби її пам'ятати, говоритимемо з істориком Михайлом Тяглим, науковим співробітником Українського центру вивчення історії Голокосту та провідним дослідником ромського питання в історії Другої світової війни в Україні.
Лекція відбудеться 29 квітня о 18:00 у м. Луцьк з онлайн трансляцією на fb-сторінку ГО "Мнемоніка". В зв'язку з карантинними обмеженнями, будь ласка, реєструйтеся за лінком: https://forms.gle/WAnMLNX1BVVh7MDw7. Напередодні лекції ми повідомимо зареєстрованих учасників про місце заходу.
***
Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.
Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".