У Лисичанську невідомі спаплюжили пам’ятник Героям-добровольцям

У Лисичанську Луганської області невідомі розмалювали меморіал "Героям-добровольцям", правоохоронці розшукують порушників

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на речницю поліції Луганщини Тетяна Погукай у фейсбуці.

До поліції Лисичанська в неділю, 4 квітня, звернулась жінка, яка повідомила, що поблизу Палацу культури невідомі розмалювали пам'ятник "Героям-добровольцям".

"На місці події слідчо-оперативна група встановила, що близько 6 години невстановлена особа замалювала фарбою первинні написи на пам'ятнику", – йдеться у повідомленні.

За цим фактом правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 297 Кримінального кодексу України "Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого".

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі від трьох до п'яти років.

Цей випадок – уже друга атака на пам'ятник протягом двох останніх місяців.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.