Російські окупанти в Криму на 9 травня роздавали кашу в долоні та кашкети

У Севастополі з нагоди Дня перемоги окупанти провели парад за участю російських військових і старшокласників-юнармійців. Після параду організували польову кухню – кашу роздавали в головні убори та прямо в долоні

Про це повідомляє Крим.Реалії.

 

Цього року працювала одна польова кухня – пригощали гречаною кашею. Як зауважив кореспондент, одноразовий посуд швидко закінчилася. За словами армійських кухарів, пластикових тарілок вистачило "на перші пів години". Охочим накладали кашу в кашкети, поліетиленові пакети, на мобільні телефони, на зірване з сусідніх дерев листя, просто в долоні. За кашею вишикувалася черга в кілька десятків людей.

На парад пускали крізь рамку металодетектора. За інформацією кореспондента, цього року першими в парадній ході йшли юні барабанщики з кадетського училища. За ними – три стройових формування військових і старшокласники з російської організації "Юнармія".

Завершувала урочисту ходу колона військової техніки – танк Т-34, броньовані машини, зенітні комплекси, системи залпового вогню, артилерія. Танки дійшли до кінця проспекту Нахімова, де їх повантажили на спецтранспорт. Ходи ветеранів цьогоріч не було.

Після параду глядачі розійшлися прилеглими вулицями і набережними. Деякі тримали в руках приготовані для "Безсмертного полку" портрети родичів, які воювали, але самої ходи не було, її вирішили проводити цього року в онлайн-режимі через пандемію коронавірусу.

В акваторії бухти кільватерним ладом пройшли вітрильник "Херсонес" і кілька кораблів. Хода мала назву "Ескадра пам'яті". На набережній Корнілова жителі розважалися змаганням "хто втече від хвилі".

У Міноборони Росії повідомляли раніше, що проведуть 9 травня паради в трьох містах Криму. Через заходи, присвячені Дню перемоги, в кримських містах влада попередила про транспортні обмеження, повідомлялося про перекриття рейду в Севастополі.

Сьогодні відбулися російські військові паради також в Сімферополі та Керчі, а в селищі Леніно на сході Криму до 9 травня військові вперше влаштували огляд техніки російської армії.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.