АНОНС: Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України

Мультимедійний проєкт «Нарбут ХХІ», створений за ініціативи видавничого дому «Родовід», відзначає століття смерті Георгія Нарбута (1886-1920), видатного художника-графіка, яскрава творчість якого творить безпомилково узнавану візуальну ідентичність незалежної Української держави

15 травня о 19 годині за київським часом відбудеться вебінар "Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України".
 
До складу проєкту входять дві мистецтвознавчі книги, документальний фільм про вплив Нарбутового спадку на сучасний український графічний дизайн, інтернаціональний конкурс плакатів, а також презентація в Українському інституті модерного мистецтва у Чикаґо, що виступив офіційним партнером проєкту в США (на жаль, запланована там виставка не відбулася через пандемію).
Проєкт здійснено за ґрантової підтримки Українського культурного фонду, нової державної установи, що була створена у 2017 р. із метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в Україні. У 2021 р. проєкт "Нарбут ХХІ" отримав першу премію УКФ як найкращий проєкт у категорії "Дизайн".
У обговоренні візьмуть участь Лідія Лихач, засновниця і голова видавничого дому "Родовід", проф. Мирослава Мудрак, провідна спеціалістка з українського модерністського та аванґардового мистецтва та авторка однієї з книг, що була видана в межах проєкту, і д-р Юлія Федів, одна з лідерів у царині культурного менеджменту в Україні і перша директорка Українського культурного фонду.
Учасники події:
Мирослава Мудрак, професор-емерит історії мистецтва Огайського стейтового університету
Лідія Лихач, видавчиня, кураторка, засновниця і виконавча директорка видавничого дому "Родовід"
Юлія Федів, культурна менеджерка, перша виконавча директорка Українського культурного фонду (2017-2021), лавреатка премії Об'єднаних націй "Жінки в мистецтві" у категорії "Менеджмент культури"
Модератор: Віталій Чернецький, професор славістики Канзаського університету, віце-президент і науковий секретар НТШ-А
Щоб доєднатись до Zoom вебінару обов'язковою є реєстрація (місця обмежені). Захід також транслюватиметься публічно на сторінці Товариства Шевченка у Facebook чи на Ютуб.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.