У Миколаєві знайшли вбитим історика Володимира Щукіна

У Миколаєві знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті відомого науковця, кандидата історичних наук, краєзнавця Володимира Щукіна

Про це у фейсбуці на сторінці "Миколаївські освітяни" повідомив у п'ятницю, 14 травня, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь. 

 

"Не хочеться вірити в те, що невідомими зловмисниками перервано життєвий шлях талановитого педагога, блискучого історика, обдарованого дослідника Володимира Щукіна", – написав Кремінь.

Він висловив співчуття з приводу цієї втрати.

Як повідомив "Укрінформу" Кремінь, Щукін був викладачем у Національному університеті імені Сухомлинського, завідував кафедрою в Миколаївському інституті права Одеської національної юридичної академії, був автором цілої низки книг та наукових праць.

За інформацією пресслужби Національної поліції в Миколаївській області, 14 травня близько 07:00 на 102 зателефонував житель будинку по пр. Центральному та повідомив, що двері квартири його сусіда відчинені, а сам він лежить на підлозі.

На місце події оперативно прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, керівництво ГУНП та Миколаївського районного управління поліції. Експерт, оглянувши тіло 67-річного чоловіка, виявив тілесні ушкодження голови та ножові поранення.

Наразі за вказаним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ "Умисне вбивство" та проводять розслідування.
Оперативні співробітники вживають заходів задля встановлення обставин смерті потерпілого та затримання причетних до злочину осіб.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.