Миколаївський музей виклав понад 500 оцифрованих експонатів в онлайн

Понад 518 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна з'явилися у відкритому доступі.

Про це повідомляє офіційний сайт Миколаївської міської ради.

 

"Понад 500 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна з'явилися у відкритому доступі. Це унікальне зібрання графічних творів XVIII – середини XX століття, яке раніше практично не виставлялося широкій аудиторії.

Онлайн-каталог створений в рамках проєкту "Цифрова колекція художнього музею", який реалізує Агенція розвитку Миколаєва у співпраці з музеєм", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що це лише мала частина художньої колекції, яку можна побачити в Миколаєві. Більшість з оцифрованих робіт – суспільне надбання. Тому відкриття доступу до колекції графіки принесе користь і глядачам, і самому музею.

"Карантин диктує нові правила. Тому пропонуємо разом зануритися у віртуальну колекцію музею ім. Верещагіна з переглядом його дивовижних графічних експонатів", – розповіли організатори.

Музей володіє унікальним зібранням малюнків і акварелей XVIII – середини XX століття. Серед них роботи Олександра Богомазова, Михайла Жука, Іллі Рєпіна, Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна, Івана Шишкіна, Сергія Судейкіна, Бориса Кустодієва та інших відомих митців.

Однак через свій розмір та чутливість до світла багато експонатів не виставляють в постійній експозиції. Завдяки проєкту, тепер у всіх охочих з'явилася можливість не виходячи з дому доторкнутися до прекрасного.

За словами організаторів, створення цифрової колекції графіки з вільним доступом у форматі 24/7 дозволяє ввести зазначені твори у науковий обіг, поліпшує базу першоджерел для наукових досліджень і дає можливість тиражування отриманих копій.

Всі 518 творів із колекції музею можна побачити на інформаційному ресурсі. Сайт доступний українською та англійською мовами. Опубліковані зображення супроводжуються описами та нотатками про їхнє походження в музейній колекції. Крім того, на сайті можна прочитати статті про самих художників.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.