У Національному музеї історії України відкрили виставку «Серж Лифар. Політ Ікара»

18 травня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкрилася виставка «Серж Лифар. Політ Ікара». 15 квітня минуло 116 років від дня народження видатного французького танцівника й хореографа Сергія Лифаря. Через карантинні обмеження відкриття експозиції, якою музей вшановує пам’ять великого митця, перенесли на місяць.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею

 

Відкрив виставку генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук, який привітав усіх із відновленням виставки всесвітньо відомого митця в музеї. Востаннє речі з цієї колекції демонстрували в 2015 році. Втім виставка "Серж Лифар. Політ Ікара" представляє чимало предметів, які раніше не експонувались.

Урочисте відкриття відвідав український дипломат, посол України в Швейцарії (2000 – 2003 рр.) Євген Бершеда. У 2002 та 2007 роках Євген Романович сприяв передачі колекції особистих речей Сергія Лифаря від імені графині Інги Лізи Алефельдт-Лорвіґ в Національний музей історії України.

Олена Іванова, кураторка виставки "Серж Лифар. Політ Ікара", розповідає:

"Проєкт присвячений танцівнику й хореографу світового рівня, який народився в Києві, за походженням був українцем і так себе позиціонував. Проте в Україні ім'я Сержа Лифаря досі не дуже відоме, тож для багатьох ми відкриваємо його наново.

Крім цього, завдяки таким виставкам ми можемо розповідати не тільки про людину, а й про епоху, пов'язану з її життям. На прикладі Сержа Лифаря можна вивчати історію Києва 1920-х років і загальноєвропейський контекст тієї доби.

На виставці є матеріали й інших видатних вихідців із України. Зокрема, світлина авторства Бориса Липницького, який народився в місті Остері Чернігівської області і згодом став відомим французьким фотографом. Також – ескіз Кассандра, художника родом із Харкова, який створив логотип Yves Saint Laurent. Їхні імена невідомі більшості українців, і наш проєкт – нагода познайомитися із цими особистостями".

Виставкою "Серж Лифар. Політ Ікара" Національний музей історії України популяризує ім'я видатного киянина. Колекція митця, що зберігається в музеї, а це близько 1500 одиниць, містить унікальні пам'ятки, які розповідають про його непросте життя та творчий злет.

У експозиції представлені: балетний черевичок, пошитий мамою для юного Сергія, листування з родиною 1920–1930-х років, фото та театральні програми виступів трупи С. Дягілєва, виготовлений Коко Шанель костюм Аполлона до балетної постановки "Аполлон Мусагет", елементи костюма Ікара до славетної постановки Сержа Лифаря, міжнародна нагорода в галузі хореографії "Oscar de la dans" та багато інших памʼятних речей.


Виставка триватиме до кінця серпня 2021 року з можливістю продовження.


Контакт: +38 044 278 48 64

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.