АНОНС: лекція «Меморіальні пам’ятки родини Розумовських в колекції НМІУ-МІКУ»

У національному історичному музеї України розповідатимуть про пам'ятки родини Розумовських

Історію кожного народу творять найкращі його представники. Про їхній внесок у державне піднесення свідчать збережені пам'ятки.
Окрему групу цих реліквій становлять особисті речі видатних історичних постатей, які є надбанням колекції НМІУ-МІКУ.

 

На загальному історичному тлі вони не тільки розкривають реалії історичного буття, а й виокремлюють суспільних провідників, надаючи їхнім образам об'ємності.
Українська еліта, формуючись сама, формувала суспільство та державу.

Поважне місце серед представників української еліти XVIII ст. належить родині Розумовських, а саме Кирилу Розумовському (1750–1764) – останньому володарю гетьманської булави на Лівобережній Україні.

Лектор Оксана Терещук – наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України, філіалу Національного музею історії України.

Початок лекції у п'ятницю, 28 травня о 16:00.

Адреса: вул. Володимирська, 2.

Вхід до музею на лекцію – 140 грн (пільговий – 100 грн).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.