У підземеллі львівського храму відкрили виставку унікальних реліквій XII-XV століть

У музеї-підземеллі Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ відкрили виставку християнських реліквій XII-XV століття «Ars sacra: Подорож у середньовіччя».

Це близько 20 унікальних натільних реліквій, які львівські колекціонери подарували храму. Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Це для нас особливий подарунок, оскільки це дуже цінні речі. Для нас це є дуже важливо, тому що тут ми маємо можливість, будучи при тих реліквіях, які датуються ще з княжих часів, розповідати про важливість віри християнства.

Це неоціненна лепта в культуру всієї нашої країни", - зазначив настоятель Гарнізонного храму, голова Центру військового капеланства ЛА УГКЦ отець Тарас Михальчук.

Як розповіли у Гарнізонному храмі, реліквії виконані у металопластиці – техніці створення рельєфних зображень на різних металах. Це мистецтво металопластики на сьогодні є малодослідженим і недооціненим. Врятовані колекціонерами предмети є унікальним свідченням історії духовності та становлення християнства в Україні.

Загалом на виставці представлено близько 20 експонатів, це натільні речі, які носили люди княжих часів у ХІІ-ХV ст.

Реліквії подарували храмові меценати Олександра Свіщова і Юрія Котика з власних колекцій. Вони знайдені в різних частинах України, збір такої колекції тривав десятки років.

"Схожі колекції, очевидно, існують, але в нашому випадку ми є доволі унікальними, тому що саме в храмі зібрано настільки багато з одного періоду таких реліквій", - додав Михальчук.

У підземеллі Гарнізонного храму ця експозиція буде на постійній основі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.