Як Каролінги Париж від вікінгів рятували – нова знахідка у Польщі

Скарб зі 118 срібних монет віком близько 1200 років, знайдених на північному сході Польщі, цілком може бути частиною викупу, який Каролінгська імперія заплатила вікінгам, щоб ті забралися геть з їхньої столиці – Парижа.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 

Династію Каролінгів заснував король франків Карл Великий (він же Шарлемань), і у VIII- IX ст. вона займала територію сучасної Франції, Німеччини, Швейцарії та північної Італії.

Раніше у Польщі знайшли лише три таких монети Каролінгів з характерним латинським написом та зображенням розп'яття у центрі.

Археологи поки що не знають, чи ці монети спеціально заховали, чи загубили, оскільки в ті часи це була безлюдна глушина, і поблизу не знайшли жодних ознак давнього житла.

Тоді перше середньовічне польське королівство ще не було засноване, а населяли цей регіон слов'янські племена, які користувалися переважно срібними арабськими дирхамами, котрі їм платили купці-работоргівці з Багдадського халіфату.

Однак вчені не виключають, що гроші потрапили туди з торговельно-ремісничого центру Трусо поблизу балтійського узбережжя, де торгували бурштином, хутром та рабами. Саме там і знайшли попередні три каролінзькі монети.

Якщо це так, то не виключено, що гроші спочатку були частиною викупу, за допомогою якого король Каролінгів Карл II Лисий, онук Карла Великого та син імператора Людовика Благочестивого, хотів відкупитися від вікінгів, що погрожували захопити Париж.

Скандинавські "рейдери" часто нападали на Імперію Каролінгів, заходячи углиб їхньої території. Як свідчать літописи, які вели ченці, у 845 році флот вікінгів дійшов Сеною до Парижа і взяв в облогу місто, яке тоді лежало на острові посеред річки.

Карл Лисий тоді нібито заплатив загарбникам 7 тисяч ліврів – більш ніж 5 тонн срібла й золота – щоб врятувати місто від розграбування.

"Якщо виявиться, що більшу частину зі знайдених монет викарбували в Парижі – а деякі з них точно паризького виробництва, - то зовсім не виключено, що це справді частина викупу, - вважає археолог та експерт-нумізмат з Варшавського університету Матеуш Богуцький, - однак говорити про це з упевненістю ще зарано".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.