У Росії зняли меморіальні дошки про жертв Катині

З колишнього будинку НКВС у місті Твер у Росії демонтовано дві пам’ятні дошки, присвячені жертвам Катинського злочину

Це сталося ще 7 травня. Дошки пам'яті висіли на будівлі Медакадемії, в якій раніше знаходилося відділення НКВС. Дві таблички, російську та польську, зняли з фасаду будівлі відповідно до рішення прокуратури Центрального району міста.

На одній з дошок було написано: "Пам'яті поляків з табору Осташків вбитих НКВС у Калініні заради застереження світу". На іншій значилося: "В пам'ять про замордованих. Тут в 1930-50-і роки знаходилося Управління НКВС-МДБ по Калінінській області та його внутрішня в'язниця".

Протести проти демонтажу памʼятних дошок заявили МЗС Польщі та польський інститут національної памʼяті Польщі.

Також "Федерація катинських родин" звернулася до польської влади і дипломатії з відкритим листом, у якому закликає до негайних і рішучих дій.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.