У Львові завершують демонтаж частини Монумента Слави

Демонтаж барельєфів, які були на стіні, що входила в комплекс радянського меморіалу Монумента бойової слави радянських збройних сил у Львові, добігає до кінця. Робітникам залишилося демонтувати останню із шести частин.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Демонтажні роботи почалися ще 21 квітня. Сам процес був доволі складним через специфічне кріплення барельєфів і роботу на висоті. Крім того, усі барельєфи потрібно було демонтувати максимально зберігши, адже їх передадуть у музей "Територія терору".

Тепер Галицька районна адміністрація Львова повинна оголосити про проведення архітектурного конкурсу. Метою його буде створити новий пам'ятний комплекс і громадський простір. Також наразі невідомо, що буде із скульптурами "Батьківщини-матері" і радянського солдата з мечем.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.