У Канаді знайшли ще одне масове поховання на місці школи

На території колишньої школи-інтернату для корінного населення у канадській провінції Саскачеван виявили сотні безіменних поховань.

Про це повідомляє CBC News.

 

Зазначається, що жахливу знахідку було зроблено за допомогою підземного радара за 140 км від столиці провінції Саскачеван міста Реджайна. Точна кількість тіл поки що невідома, але, ймовірно, йдеться про сотні незадокументованих поховань.

На цьому місці з 1899-го до 1997 року працювала школа-інтернат для корінного населення.


Нагадуємо, що наприкінці минулого місяця незадокументовані останки 215 дітей виявили на території колишньої школи-інтернату для корінного населення у канадській провінції Британська Колумбія.

Школи-інтернати для представників корінних народів у Канаді управлялися державою або церквою. Дітей до них примусово забирали із сімей, насильство в таких закладах було звичайним явищем.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.