АНОНС: Дискусія «Лідерство в буремні часи»

Немає універсальних законів лідерства, як і немає єдиного магічного ключа, здатного відімкнути. Проте аналіз лідерства в певному історичному контексті дозволяє побачити деякі спільні риси і пролити світло на його природу. Саме це зробила авторка книжки «Лідерство у буремні часи» Доріс Кернс Ґудвін.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

У книжці є 4 кейси трансформаційного та етичного лідерства, що є актуальними з точки зору викликів, з якими стикається глобальний світ та Україна сьогодні.

Лауреатка Пулітцерівської премії, американська історикиня Доріс Кірнс Гудвін аналізує лідерські рішення, які дозволили президенту Аврааму Лінкольну — завершити громадянську війну, Теодору Рузвельту — встановити більш справедливу соціально-економічну систему та подолати олігархізацію американського суспільства, Франкліну Рузвельту — вирішити проблему економічної депресії, а Ліндону Джонсону — забезпечити прийняття законів про громадянські права.

Ці чотири кейси розкривають секрети політичного лідерства, що можуть бути використані лідерами України для розв'язання проблем, що стоять перед Україною. Саме про це подискутуємо в суботу в межах Книжкового Арсеналу.


Учасники дискусії:

Валерій Чалий — український політик, дипломат, громадський і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Ганна Гопко — українська громадська діячка і журналістка, народний депутат України VIII скликання. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

Катерина Смаглій — директорка Інституту Кеннана в Україні, доктор філософії (історія), магістр Центральноєвропейського університету (Будапешт).

Микола Дорожко — доктор історичних наук, викладач КІМВ.


Час: 26 червня, субота, 18:00


Місце: Бізнес-сцена Книжкового арсеналу, вул. Лаврська, 12, м. Київ

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.