АНОНС: Онлайн-презентація «Архіви Арользена. Можливості пошуку»

УІНП запрошує взяти участь у презентації Архівів Арользена – Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань з найбільшим у світі архівом стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбук.

 

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші повоєнні роки Міжнародною службою розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозили документи нацистських державних організацій, місць ув'язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб.

З'ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку упродовж багатьох десятиліть.

З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву МСР в реєстр всесвітнього документального спадку "Пам'ять світу".

Нині документальні свідчення на колишніх в'язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць та мешканців "ді-пі"-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів. Кожен охочий тепер може особисто з'ясувати долю людей, які постраждали в часи націонал-соціалізму.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Архіви Арользена, Інститут історії України НАН України.


Спікери – співробітниці Архівів Арользена:

Ганна Легун, наукова співробітниця, архівістка,

Марія Ільків, співробітниця відділу розшуку.


За участі:

Гіори Цвіллінга, заступника начальника архівного відділу,

Анни Маєр-Осінскі, менеджерки міжнародної співпраці.


Модеруватиме презентацію Тетяна Пастушенко, Інститут історії України НАНУ.


Час: 25 червня 2021, п'ятниця, з 17.00 до 18.30


Місце: онлайн-трансляція на офіційному каналі УІНП на ютубі.


Програма:

17.00 – 17.30: Марія Ільків "Історія створення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань". Презентація проєктів: E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory (український фокус).

17.30 – 18.00: Ганна Легун "Структура фондів Архівів Арользена, можливості пошуку, презентація онлайн-архіву та можливості пошуку".

18.00 – 18.30: запитання та відповіді.


Українські співробітниці Архівів Арользена Марія Ільків та Ганна Легун будуть розповідати про історію виникнення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань, а також про потенційні можливості онлайн-архіву. І, звичайно, дадуть відповіді на ваші запитання.

Онлайн-трансляція буде доступна для всіх охочих.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.