АНОНС: Онлайн-презентація «Архіви Арользена. Можливості пошуку»

УІНП запрошує взяти участь у презентації Архівів Арользена – Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань з найбільшим у світі архівом стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбук.

 

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші повоєнні роки Міжнародною службою розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозили документи нацистських державних організацій, місць ув'язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб.

З'ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку упродовж багатьох десятиліть.

З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву МСР в реєстр всесвітнього документального спадку "Пам'ять світу".

Нині документальні свідчення на колишніх в'язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць та мешканців "ді-пі"-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів. Кожен охочий тепер може особисто з'ясувати долю людей, які постраждали в часи націонал-соціалізму.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Архіви Арользена, Інститут історії України НАН України.


Спікери – співробітниці Архівів Арользена:

Ганна Легун, наукова співробітниця, архівістка,

Марія Ільків, співробітниця відділу розшуку.


За участі:

Гіори Цвіллінга, заступника начальника архівного відділу,

Анни Маєр-Осінскі, менеджерки міжнародної співпраці.


Модеруватиме презентацію Тетяна Пастушенко, Інститут історії України НАНУ.


Час: 25 червня 2021, п'ятниця, з 17.00 до 18.30


Місце: онлайн-трансляція на офіційному каналі УІНП на ютубі.


Програма:

17.00 – 17.30: Марія Ільків "Історія створення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань". Презентація проєктів: E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory (український фокус).

17.30 – 18.00: Ганна Легун "Структура фондів Архівів Арользена, можливості пошуку, презентація онлайн-архіву та можливості пошуку".

18.00 – 18.30: запитання та відповіді.


Українські співробітниці Архівів Арользена Марія Ільків та Ганна Легун будуть розповідати про історію виникнення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань, а також про потенційні можливості онлайн-архіву. І, звичайно, дадуть відповіді на ваші запитання.

Онлайн-трансляція буде доступна для всіх охочих.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.