АНОНС: Онлайн-презентація «Архіви Арользена. Можливості пошуку»

УІНП запрошує взяти участь у презентації Архівів Арользена – Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань з найбільшим у світі архівом стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбук.

 

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші повоєнні роки Міжнародною службою розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозили документи нацистських державних організацій, місць ув'язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб.

З'ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку упродовж багатьох десятиліть.

З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву МСР в реєстр всесвітнього документального спадку "Пам'ять світу".

Нині документальні свідчення на колишніх в'язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць та мешканців "ді-пі"-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів. Кожен охочий тепер може особисто з'ясувати долю людей, які постраждали в часи націонал-соціалізму.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Архіви Арользена, Інститут історії України НАН України.


Спікери – співробітниці Архівів Арользена:

Ганна Легун, наукова співробітниця, архівістка,

Марія Ільків, співробітниця відділу розшуку.


За участі:

Гіори Цвіллінга, заступника начальника архівного відділу,

Анни Маєр-Осінскі, менеджерки міжнародної співпраці.


Модеруватиме презентацію Тетяна Пастушенко, Інститут історії України НАНУ.


Час: 25 червня 2021, п'ятниця, з 17.00 до 18.30


Місце: онлайн-трансляція на офіційному каналі УІНП на ютубі.


Програма:

17.00 – 17.30: Марія Ільків "Історія створення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань". Презентація проєктів: E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory (український фокус).

17.30 – 18.00: Ганна Легун "Структура фондів Архівів Арользена, можливості пошуку, презентація онлайн-архіву та можливості пошуку".

18.00 – 18.30: запитання та відповіді.


Українські співробітниці Архівів Арользена Марія Ільків та Ганна Легун будуть розповідати про історію виникнення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань, а також про потенційні можливості онлайн-архіву. І, звичайно, дадуть відповіді на ваші запитання.

Онлайн-трансляція буде доступна для всіх охочих.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.