Зеленський не проти, щоб харківський проспект носив ім'я Маршала Жукова

Президент Володимир Зеленський вважає, що питання перейменування вулиць має йти еволюційним шляхом, а вирішувати як назвати ту чи іншу вулицю має місцева громада.

Про це Зеленський розповів в інтерв'ю для програми "VIP з Наталією Мосейчук", повідомляє Українська правда.

 

"Не робити з усього цього (різних героїв – ред.) політичне питання. Не робити великі висновки саме зараз. Це еволюційний процес. Всі імена, які залишаться в історії, вони залишаться, якісь імена будуть точно стерті.

Я вважаю, що це рішення місцеве (щодо перейменування проспекту Жукова – ред.). Молоде покоління Харкова вже не пам'ятає, що пов'язано із Жуковим: де там позитив, і де там негатив. Для людей зрілих, дорослих, бабусь він був маршал перемоги. Ну хай буде там ця вулиця. Пройде час".

Зеленський каже, що децентралізація полягає не лише у збільшені місцевих бюджетів, а й в тому, щоб надати місцевій громаді можливість вибору, зокрема й щодо того, іменами яких людей називати вулиці.


Нагадуємо, що Харківський окружний адмінсуд скасував розпорядження голови ОДА про перейменування проспекту Маршала Жукова в честь правозахисника Петра Григоренка.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.