Зеленський вніс до Ради законопроєкт про великий Державний герб України

Президент Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт про великий Державний герб України та визначив його як невідкладний.

Про це глава держави заявив на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня Конституції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Відповідно до статті 93 Конституції України я вношу на розгляд Верховної Ради проєкт закону "Про великий Державний Герб України" і визначаю його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою.

Всі ці роки існує тільки одне незакрите питання. Єдиний державний символ, який прямо передбачений Конституцією України, якого досі не існує. Це великий герб України.За ці роки було дійсно багато різних конкурсів, суперечок бували сварки, думки... Різні бачення, це нормально, це демократія. Я гадаю, що у рік тридцятиліття незалежності і двадцятип'ятиліття нашої Конституції потрібно  цьому питанні нарешті поставити крапку", - сказав Зеленський.

Глава держави поінформував, що доповідатиме законопроєкт під час його розгляду на пленарному засіданні ВР перший Президент України Леонід Кравчук.


Читайте також:

Ідеальний герб для неідеальної країни

Журі опублікувало остаточну версію Великого герба і запропонувало від нього відмовитися

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.