"Слуги народу" готують правки до проєкту Великого державного герба

Народні депутати готують правки до законопроєкту про Великий герб України. Багатьох турбує корона та фізіологія лева.

Про це розповів в інтервʼю "НВ" голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, цитує "Еспресо".

 

"Комітет рекомендував голосувати в цілому. І я був прихильником цього. Але зараз бачу, що ми відкрили можливість внести ті зміни, які більше за все зараз хвилюють суспільство. Багатьох турбує перш за все монархічна корона.

Насправді є республіки, у яких на гербі є корона. Вона не символізує монархію, а, як правило, цілісність країни, але давайте подискутуємо. Так само так є дискусії щодо анатомічно-фізіологічних особливостей лева (ймовірно, йдеться про дві ліві ноги – ред.)" — сказав Корнієнко.

Зараз депутати готують правки до законопроєкту: до текстового опису треба додавати ескіз, розглядати це будуть на засіданні комітету.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.