Нинішній варіант великого Державного герба не набере 300 голосів у Раді – Разумков

Голова Верховної Ради вважає, що запропонований президентським законопроєктом №5712 варіант великого Державного Герба у другому читанні не матиме підтримки 300 депутатів.

Про це Дмитро Разумков сказав в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер", передає кореспондент Укрінформу.

 

"Під час позачергової сесії 24 серпня, ініційованої Президентом до Дня Незалежності, була можливість прийняти його (законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України") лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета.

Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме… Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів, об'єктивно, це показав зал Верховної Ради. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет", - зазначив Разумков.

Він припустив, що народні депутати подаватимуть свої правки до макета великого Держгерба. І водночас зауважив, що до кожної правки потрібні пропозиція, опис, а також висновки геральдистів. "Це буде серйозна дискусія", - переконаний Голова ВР.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.