Нинішній варіант великого Державного герба не набере 300 голосів у Раді – Разумков

Голова Верховної Ради вважає, що запропонований президентським законопроєктом №5712 варіант великого Державного Герба у другому читанні не матиме підтримки 300 депутатів.

Про це Дмитро Разумков сказав в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер", передає кореспондент Укрінформу.

 

"Під час позачергової сесії 24 серпня, ініційованої Президентом до Дня Незалежності, була можливість прийняти його (законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України") лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета.

Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме… Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів, об'єктивно, це показав зал Верховної Ради. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет", - зазначив Разумков.

Він припустив, що народні депутати подаватимуть свої правки до макета великого Держгерба. І водночас зауважив, що до кожної правки потрібні пропозиція, опис, а також висновки геральдистів. "Це буде серйозна дискусія", - переконаний Голова ВР.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.