Німецькі вчені назвали найстаршу жертву чуми

У Латвії у скелеті, якому 5 тисяч років, учені знайшли найдавніший штам чуми. Виявилось, що чоловік був інфікований найбільш раннім з відомих штамів хвороби.

Про це повідомляє BBC.

 
фото: DOMINIK GOLDNER, BGAEU, BERLIN

"Наразі це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яка у нас є", — сказав доктор Бен Краузе-Кіор із Кільського університету (Німеччина).

Чума охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення. Пізніші хвилі продовжували наносити регулярні удари протягом кількох століть, несучи мільйони смертей.

Цей чоловік був похований разом з трьома іншими в неолітичному похованні на березі річки Салаца, що впадає у Балтійське море. Скелет знайшли в Латвії ще у XIX столітті, але генетичний аналіз провели лише зараз.

Дослідники секвенували ДНК кісток і зубів всіх чотирьох чоловік і перевірили їх на наявність бактерій і вірусів. Вони були здивовані, виявивши, що один мисливець-збирач — чоловік років двадцяти — був заражений древнім штамом чуми, викликаним бактерією Yersinia pestis.

"Найімовірніше, його вкусив гризун, він заразився первинної інфекцією Yersinia pestis і помер за кілька днів, можливо, за тиждень від септичного шоку", — сказав доктор Краузе-Кіор.

Дослідники припускають, що древній штам зʼявився близько 7 тисяч років тому, коли в Центральній Європі тільки зароджувалося сільське господарство. Бактерія могла спорадично переходити від тварин до людей.

Згодом вірус адаптувався до зараження людей і в підсумку перетворився на форму, відому як бубонна чума, що поширюється блохами. Хвороба бушувала в середньовічній Європі та вбила мільйони людей.

Люди зазвичай хворіють на чуму після укусу гризунів-бліх, що переносять чумну бактерію, або після контакту з твариною, зараженою чумою. Хвороба існує і сьогодні, але при ранньому виявленні лікується антибіотиками.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.