На Черкащині пам'ятник Леніну продають на аукціоні

Звенигородська міська рада Черкаської області виставила на аукціон пам’ятник Леніну

 
Отримані кошти спрямують у бюджет громади. Оголошення про аукціон розміщено на Українській універсальній біржі.

Про це в розмові з кореспондентом Укрінформу повідомив міський голова Звенигородки Олександр Саєнко.

"Після революції 2014 року ми віддали скульптуру у військовий музей братам Бойкам. Там він лежав на зберіганні. Однак брати розсварилися й почали ініціювати судові позови одне проти одного. Тоді на сесії міської ради було вирішено забрати Леніна", – розповів Саєнко.

Скульптура заввишки 3,8 метра. Загальна вага – 2060 кг. Пам'ятник пустотілий, вилитий з цінного металу – бронзи.

Аукціон відбувається повторно. Під час перших торгів придбати Леніна за ціною 247 тис. грн охочих не знайшлося. Тому ціна була знижена вдвічі. Нині стартова ціна - 123 600 грн. Аукціон відбудеться 3 серпня.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка