В Ужгороді презентували аудіогід історичними пам’ятками чеського періоду

Аудіодогід чеською та українською мовами допоможе ужгородцям та гостям міста пізнати усі локації маршруту та дізнатися цікаві факти про Ужгород чехословацької доби

За ініціативи представництва Чеського центру Київ в Ужгороді був презентований аудіомаршрут в рамках проекту "Чеський спадок в Ужгороді".

 

Подія відбулася у форматі живої прогулянки для представників преси, а також для всіх бажаючих познайомитися з пам'ятками доби Першої Чехословацької республіки.

На заході представлено додаток в Google.maps, який прокладає аудіомаршрут по найяскравішим пам'яткам архітектури Чехословацької республіки в Ужгороді. Завдяки йому кожен турист, а також просто зацікавлений історією 20х -30х років минулого сторіччя зможе на деякий час поринути в минуле та насолодитися неповторним виглядом споруд під інформативний та цікавий аудіо супровід досвідчених експертів.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.