На Львівщині відтворили слов’янське житло Х століття

На території історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, що у селі Підгірці на Львівщині, відтворили слов'янське житло Х століття.

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Упродовж цієї весни-літа ми спільно працювали, щоб ви змогли побачити та відчути дух слов'янського часу на Пліснеську не лише під час археологічних розкопок, але й побачити результати досліджень, відтворені в макеті слов'янського житла Х століття", – зазначили у заповіднику.

Зводити хату почали на початку червня. Зараз у ній живе сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви разом зі своїми чотирма дітьми. У родині кажуть, що хочуть відчути побут слов'ян, які жили колись у таких умовах.

У хаті все практично й дуже екологічно, адже її будували з дерева, очерету і глини. Крім того, вона має заглиблення близько на 1 метр і 20 сантиметрів. Таким чином її не провіює вітер.

"Закладалися колоди, вони всі є криві, адже це – підручний матеріал. Складав все, що ти мав, а за колодами забивав глиною і робив гідроізоляцію. По даху кладуться крокви і як варіант – це плетений такий дах. А на нього покладений перев'язаний очерет", – розповів Ярема Іванців.

Всередині хати також є кам'яна піч. Марія та Ярема кажуть, що вона міцна, добре тримає тепло і швидко нагрівається.

У заповіднику зазначили, що реалізований експеримент стане підосновою для зведення "фундаменту" "Пліснеського археологічного скансену". У будівництві житла керувалися дослідженнями, які археологи отримали під час розкопок. Йдеться про розмір житла та матеріал, з якого воно зроблене. Слов'янське житло стане частиною майбутнього музею під відритим небом, аби його могли розглядати відвідувачі заповідника.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.