«Слуги» хочуть у День Незалежності проголосувати за скандальний Великий герб

Стало відомо, що розглянуть нардепи на позачергових засіданнях Ради 23 та 24 серпня

Верховна Рада України збереться на позачергові засідання 23 та 24 серпня. Нардепи, ймовірно, голосуватимуть за постанову щодо деокупації Криму, а також може бути проголосовано закон про Великий герб. Про це повідомила заступниця глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в ефірі "Україна 24", передає "Главком".

 

За її словами, 23 серпня очікується голосування за постанову, яку ініціював голова парламенту Дмитро Разумков.

"Вона є на сайті Ради і підписана близько сотнею депутатів з різних фракцій. Вона є закликом до парламентів країн світу, до асамблей до роботи на рівні парламентів, яка саме стосуватиметься деокупації Криму", – пояснила Кравчук.

Водночас, на 24 серпня порядок денний ще не сформовано.

"Крім того, що це буде урочисте засідання до Дня Незалежності, очевидно, може бути проголосовано Великий герб. Гадаю, за наявності позитивних сигналів, що набереться 300 голосів, тоді це питання буде виноситися (на голосування – ред.)", – сказала Кравчук.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.