Росія відреагувала на демонтаж радянського Монумента слави у Львові

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на демонтаж Монумента слави у Львові. Знесення радянського пам'ятника назвали “актом державного вандалізму”.

Про це повідомляє Локальна історія із посиланням на пресслужбу дипвідомства.

 

"Вкотре стикаємося з планомірними спробами фальсифікувати героїчну історію народів України та всіх інших країн колишнього Радянського Союзу.

Складається враження, що сучасні українські нацисти намагаються взяти реванш і помститися загиблим червоноармійцям за їх перемогу над фашизмом, включаючи нищівний розгром дивізії СС "Галичина" в битві за Броди", – заявив директор Департаменту інформації та друку МЗС Росії Олександр Бікантов.

У МЗС Росії засудили дії влади Львова і закликали керівництво України "виконувати свої зобов'язання щодо збереження і захисту монументів відповідно до власного національного законодавства та міжнародних договорів, включаючи угоду про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".


Нагадуємо, що минулого тижня у Львові повністю демонтували радянський Монумент слави, перенісши фігури пам'ятника до музею тоталітарних режимів "Територія терору".

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.