АНОНС: Презентація книги Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс»

«Смерть лева Сесіла мала сенс» — роман Олени Стяжкіної про нашу війну й про долі людей, випадково поєднаних у Донецькому пологовому будинку в 1986-му році. Магія фотографії та запозичених імен перетворює незнайомців на гілки генеалогічного дерева — і вони врешті стають родиною, головна в якій — маленька дівчинка.

Про це "Історичній правді" повідомили у Національному музеї Революції Гідності.

 

У книжці безліч переходів — стоматолог стає воєнним хірургом, цап — сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби... В українському Донбасі. На початку ХХІ століття. Проте час у книжці — доволі умовна величина.

Про український Донбас, війну, мовне питання, долі людей, різні сторони барикад та хто ж такий лев Сесіл і чи мала його смерть сенс буде розмова з авторкою Оленою Стяжкіною та модераторкою Тетяною Терен.


Олена Стяжкіна (народилася 25 лютого 1968 року в Донецьку) – українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії, членкиня Українського PEN. Засновниця громадського руху "Деокупація. Повернення. Освіта". Авторка понад дев'яноста наукових публікацій виданих в Україні та за кордоном, серед них "Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття", "Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови", "Стигма окупації: Рядянські жінки у самобаченні 1940-х років" тощо та художніх книг "Кухонный вальс", "Ты посмотри на нее!", "Мовою Бога", "Розка". Живе та працює в Києві.


Час: 17 серпня, вівторок, 19:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2)

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".