У Маріїнському парку встановили сцену на місці масових поховань учасників Української революції. ФОТО

У Києві в Маріїнському парку почали монтувати сцену на місці масових поховань учасників революції 1917-1921 років.

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Володимир Прокопів, передає видання LB.

"Цікаво, чи виконавців нічого не бентежило, коли на могилах встановлювали сцену? Проблема навіть не у формальних дозволах, а в тому, що монтажні роботи відбувалися прямо на братському похованні учасників української революції 1917-1921 років", - написав він у фейсбуці і опублікував фото.

Прокопів наголосив, що це поховання знаходиться в реєстрі нерухомих пам'яток.

"Зверніть увагу на фото – сцена стоїть просто таки на пам'ятному знаку. Не хочеться моралізувати, але хіба не можна було встановити сцену в іншому місці?" - прокоментував він знімки.

Конструкції сцени охоплюють зруйнований під час подій Євромайдану пам'ятник на братській могилі учасників Жовтневого збройного повстання 1917 року.

У листопаді 1917 на цьому місці поховали учасників повстання-робітників заводу "Арсенал" і солдатів, які воювали з військами штабу Київського військового округу. При цьому історики припускають, що на цьому місці ховали не лише більшовиків, а взагалі всіх, хто пав у боях 1917 року. Братські могили створювалися на місці Маріїнського парку й після подій 1917 року.

Пам'ятник мав вигляд виконаної з червоного граніту урни. Його зруйнували приблизно в 20-х числах лютого 2014.


Читайте також: Жертви і могили в київському Маріїнському парку

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.