У Маріїнському парку встановили сцену на місці масових поховань учасників Української революції. ФОТО

У Києві в Маріїнському парку почали монтувати сцену на місці масових поховань учасників революції 1917-1921 років.

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Володимир Прокопів, передає видання LB.

"Цікаво, чи виконавців нічого не бентежило, коли на могилах встановлювали сцену? Проблема навіть не у формальних дозволах, а в тому, що монтажні роботи відбувалися прямо на братському похованні учасників української революції 1917-1921 років", - написав він у фейсбуці і опублікував фото.

Прокопів наголосив, що це поховання знаходиться в реєстрі нерухомих пам'яток.

"Зверніть увагу на фото – сцена стоїть просто таки на пам'ятному знаку. Не хочеться моралізувати, але хіба не можна було встановити сцену в іншому місці?" - прокоментував він знімки.

Конструкції сцени охоплюють зруйнований під час подій Євромайдану пам'ятник на братській могилі учасників Жовтневого збройного повстання 1917 року.

У листопаді 1917 на цьому місці поховали учасників повстання-робітників заводу "Арсенал" і солдатів, які воювали з військами штабу Київського військового округу. При цьому історики припускають, що на цьому місці ховали не лише більшовиків, а взагалі всіх, хто пав у боях 1917 року. Братські могили створювалися на місці Маріїнського парку й після подій 1917 року.

Пам'ятник мав вигляд виконаної з червоного граніту урни. Його зруйнували приблизно в 20-х числах лютого 2014.


Читайте також: Жертви і могили в київському Маріїнському парку

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.