У Маріїнському парку встановили сцену на місці масових поховань учасників Української революції. ФОТО

У Києві в Маріїнському парку почали монтувати сцену на місці масових поховань учасників революції 1917-1921 років.

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Володимир Прокопів, передає видання LB.

"Цікаво, чи виконавців нічого не бентежило, коли на могилах встановлювали сцену? Проблема навіть не у формальних дозволах, а в тому, що монтажні роботи відбувалися прямо на братському похованні учасників української революції 1917-1921 років", - написав він у фейсбуці і опублікував фото.

Прокопів наголосив, що це поховання знаходиться в реєстрі нерухомих пам'яток.

"Зверніть увагу на фото – сцена стоїть просто таки на пам'ятному знаку. Не хочеться моралізувати, але хіба не можна було встановити сцену в іншому місці?" - прокоментував він знімки.

Конструкції сцени охоплюють зруйнований під час подій Євромайдану пам'ятник на братській могилі учасників Жовтневого збройного повстання 1917 року.

У листопаді 1917 на цьому місці поховали учасників повстання-робітників заводу "Арсенал" і солдатів, які воювали з військами штабу Київського військового округу. При цьому історики припускають, що на цьому місці ховали не лише більшовиків, а взагалі всіх, хто пав у боях 1917 року. Братські могили створювалися на місці Маріїнського парку й після подій 1917 року.

Пам'ятник мав вигляд виконаної з червоного граніту урни. Його зруйнували приблизно в 20-х числах лютого 2014.


Читайте також: Жертви і могили в київському Маріїнському парку

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.